Екстремал

Казбек 2010

e-mail Друк PDF

З 9-го по 26-те липня 2010-го року збірна альпіністів  з Чернівців, Рівного, Львову та Долини здійснила сходження на г. Казбек.  Про сходження читайте у статті Олесі Павлючок.

Довідка
Вершина Казбек (5033,8) расположена в Главном Кавказском Хребте на
границе Северной Осетии и Грузии. Рядом расположены вершины
Майлихох (4597,8) и Джимарай (4780,1). Эти вершины подковой запирают
верховья ущелья реки Геналдон.
Казбеко-Джимарайская подкова издавна привлекает внимание туристов и
горовосходителей. Впервые восхождение на Казбек с севера совершил
А.В. Пастухов в 1889 году, проводником у него был местный житель
Тепсарико Царахов. В 2007 году исполнилось 118 лет со дня их восхождения
на Казбек.

Поїздка на Казбек 09.07.10 – 26.07.10
Доїзд до Владикавказу потягом, далі бус до пос. Кані.
1-ша ночівля в районі курорту Кармадон (поблизу прикордонної застави і селища Тменікау).
2-га ночівля 2300 – ночёвка в районе верхних минеральных источников
3-тя поблизу льодовика Майлі 2900
На четвертий день долали скальні контрфорси (страховка,
кішки, льодоруби).  – і дойшли до висоти 3400, де і заночували, не дійшовши через погані погодні умови до запланованої основної стоянки 3500.
Наступного дня (5-го) на висоті 3500 була «дньовка» - проходили акліматизацію. Там же 6-ночівля.
7-ий день піднялися до 4200м, через погану погоду на 8-й день не змогли почати сходження до вершини, був акліматизаційний день.
Сходження відбулося 9-го дня о 4,45 ранку вихід з табору і об 11-11.20 год. покорили східну вершину г. Казбек 5033м.
На 10-й день спуск до висоти 3500.
11-й день спуск до термальних ван.
12-й день до прикордонної застави (колишнього курорту Кармадон)
13-й день приїзд до Владикавказу.
14-й день від’їзд. Через 2,5 доби у Чернівцях.

Забула написати про пса. На самому початку нашого походу з Кармадону, до нас прибився пес, дворняга. Він з нами був постійно, піднявся на вершину, спустився і спокійно залишився у поселенні поблизу застави. Його називали і Собакашвілі, і Казбек, і Вася… Харчувався тим, що і ми – сало, мівіни, супи, каші… То був наш охоронець , провідник, дух альпініста.
Цим вдалим походом завдячую усій команді. Звісно були мінуси, слабкі сторони, проколи, але загалом, чоловіки молодці, з характером!
цей віршик присвячую команді, (автор невідомий):
Веревкой связаны одною
Мы проходили перевал.
Ледник висел над головою,
Поток в ущелье завывал.

И нам порою трудно было,
И кое-кто бледнел…
Когда обвал пронесшись стороною
Нас снегом задымил по-пояс
И рухнул в пропасть за спиной.

Но мы прошли
И видно стало
С той побежденной высоты
Как солнце южное сияло
На триста верст цвели цветы.

Кішки, льодоруб, страху вальна система, карабіни, вісімка, джумар, мотузки, льодобури, каска – обов’язково, без них ніяк. Рюкзак 80-100л, теплий спальник, карімат, одяг теплий (зимовий), термобілизна, шкарпетки, ботінки трекові +спеціальні зимові під кішки. Харчі з енергетичною цінністю: сало, сухарі, сушені фрукти, горіхи, сушені овочі….

Ішли тим місцем, де загинув актор Бодров через сходження льодовика Колка (раз на сто років сходить, казав місцевий житель).

 

 

Фото з галереї користувачів

Квадроцикли рулят

[Квадр...]

Илащ

[Илащ]

Іринка

[Іринк...]

Мишаня

[Мишан...]

 

Online Користувачі

Ні
На даний момент 22 гостей на сайті